- збурювати
- —————————————————————————————збу́рюватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
збурювати — юю, юєш, недок., збу/рити, рю, риш, док., перех. 1) Надавати бурхливого руху, робити що небудь дуже неспокійним. || Порушувати що небудь (спокій, певний порядок, звичний перебіг чогось і т. ін.). || Роздратовувати, робити сердитим кого небудь. 2) … Український тлумачний словник
збурити — див. збурювати … Український тлумачний словник
збурюваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до збурювати … Український тлумачний словник
збурювання — я, с. Дія за знач. збурювати … Український тлумачний словник
збурюючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до збурювати … Український тлумачний словник
переколочувати — ую, уєш, недок., переколоти/ти, очу/, о/тиш, док., перех. 1) Колотити, збовтувати, перемішуючи все чи більшу частину чого небудь. Переколочувати розчин. 2) Колотити, збовтувати ще раз, повторно або заново, по іншому. 3) перен. Сіяти, збурювати… … Український тлумачний словник
підбурювати — підбурити (спонукати когось до певних дій, учинків, перев. недозволених, злочинних тощо), збурювати, збурити, підбивати, підбити, підводити, підвести, провокувати, направляти, направити, під юджувати, під юдити, інспірувати; цькувати,… … Словник синонімів української мови